Гельмінтоспоріоз (бура плямистість листя кукурудзи)

Поширення. Хвороба відома в зонах кукурудзосіяння з вологим помірним кліматом, в Україні поширена у західних областях, переважно в Закарпатській, в окремі роки з великою кількістю опадів може проявлятись також у південному регіоні. Збільшення площ під кукурудзою у північній частині України, де влітку буває багато опадів, спричиняє небезпеку поширення хвороби і в цій зоні.
Ознаки ураження. Характерна ознака ураження цим видом гельмінтоспоріозу — плями на листі, досить великого розміру (на відміну від інших гельмінтоспоріозів), від 2,5 до 15 см , видовжені, еліпсоподібні, сіро–зеленого або рудо– коричневого кольору, облямовані темно– бурою чи червоно–бурою облямівкою. Плями (ланцетоподібні чорно–бурі) можуть утворюватися також на обгортках качанів 
Пізніше тканини всередині плям висихають і стають світлими. При сильному ступені ураження листя в’яне, рослини на вигляд сірі, ніби пошкоджені морозом або посухою. За умов вологої погоди на поверхні плям може бути помітний сірувато–чорний наліт (спороношення) у вигляді повстяної плісняви. Ряди зерен в уражених качанах руйнуються, зерна вкриваються темним нальотом.
На стійких гібридах, якщо зараження рослин усе–таки сталося, воно проявляється невеликою кількістю дрібних плям типового вигляду чи хлорозними (жовтого кольору) плямами без (або майже без) спороношення.
Джерела та шляхи перенесення інфекції. Джерела інфекції — насіння і рослинні рештки (листя, обгортки качанів) на поверхні ґрунту чи на глибині до 10 см, у яких збудник зберігається у вигляді грибниці та спор. Резерватором збудника може бути бур’ян плоскуха звичайна (півняче просо).
Навесні спори з рослинних решток розносяться вітром на великі відстані (до кількасот метрів), спричиняючи первинне зараження рослин кукурудзи. Грибниця патогена спочатку розвивається в паренхімі у міжклітинному просторі, а потім проникає в судинну систему листя, викликаючи його в’янення. На поверхні уражених органів за умови вологої погоди рясно утворюються літні спори (конідії), які забезпечують поширення інфекції в літній період. Перезараження рослин можливе як у межах одного поля, так і на сусідніх полях. При настанні несприятливих для збудника посушливих умов оболонки конідій потовщуються, вони трансформуються в хламідоспори, здатні зберігатись у несприятливих умовах протягом тривалого часу.
Чинники, які сприяють розвитку хвороби, — це помірні температури (+18...27 °С) та висока вологість, періодичні опади незливового характеру чи рясні роси протягом вегетаційного періоду. Якщо вологість повітря опускається нижче 80 %, процес поширення хвороби призупиняється. Пізні посіви кукурудзи уражуються сильніше.
Шкідливість. Хвороба може завдавати чималої шкоди. Якщо гельмінтоспоріоз листя розвивається до появи приймочок, збитки урожаю можуть сягати 50 %. Сильне інфікування листя спричиняє передчасну загибель рослин.