Карликова іржа

Puccinia hordei

Ознаки ураження: На ярому ячмені карликова іржа проявляється на початку молочної стиглості зерна, а на озимому — на сходах. На листках і їхніх піхвах з'являються дрібні світло-жовті пустули, розміщені безладно.
Пізніше з нижнього боку листків і листкових піхв формуються субепідермальні дрібні чорні пустули.
Джерела інфекції: Збудником хвороби є базидіальний дводомний гриб Puccinia hordei Otth. (P. simplex Eriks. et Henn., P.anomala Rostr.). Еціальне спороношення він утворює на видах рястки (Ornithogalum), a урединіо- і теліоспороношення — на ячмені.
Спермогонії з обох боків листя округлі, 100-150 мкм у діаметрі, світло-жовті, еції келихоподібні і жовті, еціоспори кулясті або еліптичні, 20-26 х 18-24 мкм, оболонка безбарвна, дрібно-бородавчаста.
Урединіоспори гриба кулясті чи широкоеліптичні, одноклітинні, 21-30 х 18-22 мкм, із світло-бурою колючкуватою оболонкою. Теліоспори одноклітинні і двоклітинні, за формою довгасті або булаво подібні. Розмір одноклітинних теліоспор — 25-30 х 16-18 мкм, а двоклітинних 44-46 х 18-24.
Еціоспори та урединіоспори P.hordei проростають, уражують рослини, коли є краплинна волога, а температура повітря становить 10-25°С. Інкубаційний період від ураження до прояву хвороби — 7-8 діб.
Після періоду спокою теліоспори проростають навесні, утворюють бази-діоспори, від яких починається зараження видів рястки. Гриб може розвиватись і без еціальної стадії. Він добре зимує урединіогрибницею на озимому ячмені і сходах падалиці, а навесні дає нове покоління урединіоспор.
Карликова іржа порівняно з іншими видами іржі ячменю менш шкідлива. Недобір урожаю від цієї хвороби не перевищує 5-7%. Високостійких до карликової іржі сортів ячменю немає.
Поширення: Захворювання поширене майже в усіх районах вирощування ячменю. 

Засоби захисту рослин