Звичайний павутинний кліщ

Морфологічні ознаки: Доросла самка кліща має широкоовальну форму тіла, завдовжки близько 0,4 мм. Колір залежить від стану кормової рослини і періоду року. Самки літніх поколінь сірувато або жовтувато-зеленого кольору з темними плямами по боках. Самці значно менші від самок за розмірами, з видовженим і звуженим до заднього кінця тілом. Яйце кулясте, прозоре, із зеленуватим відтінком.
Личинка має форму півкулі, з трьома парами ніг. Німфи подібні до дорослих кліщів, але дещо менші за розмірами.
Річний цикл: За оптимальних умов (вологість повітря 35 – 55 %, температура — 29 – 30 °С) самка відкладає близько 150 яєць. Період ембріонального розвитку шкідника становить 3 – 5 діб. Личинки після трьох линянь, проходячи через фази пронімфи та дейтонімфи, перетворюються на дорослих кліщів. На розвиток однієї генерації шкідника залежно від гідротермічних умов потрібно від 7 до 25 діб. За рік павутинний кліщ може дати до 20 поколінь.
Поведінка: Кліщі живляться соком рослин, знаходячись під павутиною на нижньому боці листків. Першим симптомом пошкодження рослин кліщем є поява окремих світлих плям на листках. У разі інтенсивного пошкодження листки набувають світломармурового кольору. Пошкоджені листки жовтіють, засихають і обпадають; рослини пригнічуються, відстають у рості, що призводить до зниження врожаю. Втрати врожаю огірка від пошкоджень павутинним кліщем можуть сягати 40 – 60 %.
Діапаузуючі самки шкідника тривалий час зберігаються під рослинними рештками, у щілинах теплиць, бджолиних вуликах тощо. На відміну від активних форм вони характеризуються яскравооранжевим кольором, не потребують живлення і не розмножуються, стійкі до несприятливих умов довкілля. Значна частина таких самок упродовж тривалого часу може витримувати температуру до –27 °С, тоді як активні кліщі гинуть при –1…3 °С. Основним фактором, що викликає появу діапаузуючих самок, є довжина світлового дня, певний вплив мають також температура та стан кормової рослини. За високих температур повітря (понад 25 °С) шкідник продовжує розвиватись незалежно від тривалості світлового дня.
Після перебування в умовах додатних знижених температур (3 – 6 °С) та при подальшому її підвищенні до 16 – 20 °С діапаузуючі самки стають активними, живляться і відкладають яйця.
У закритому ґрунті шкідник поширюється переважно з одягом обслуговуючого персоналу, а також з інвентарем і тарою.
Крім звичайного павутинного кліща значної шкоди овочевим культурам у теплицях завдає червоний тепличний кліщ — TetranychustelariusL. (cinnabarinusBoisd.).
Поширення: Небезпечний шкідник овочевих культур у теплицях та парниках. Найчастіше він пошкоджує огірки, диню, кавуни, баклажани, перець, квасолю, значно рідше — томати.