Букарка

Морфологічні ознаки: Жук завдовжки 2,5 – 3 мм, синього кольору зі сталевим металічним блиском; надкрила ширші за передньоспинку, вкриті волосинками й поздовжніми крапчастими борозенками; ноги і головотрубка чорні; вусики 11членикові. Яйце розміром 0,3 мм, овальне, молочно-біле. Личинка завдовжки до 3 мм, блідо-жовта, безнога, дещо вигнута, з темно-коричневою головою. Лялечка — 2,5 – 3 мм, жовтувато-біла.
Річний цикл: Зимують статевонезрілі жуки у верхньому шарі ґрунту. Виходять на поверхню в період набрякання бруньок і розпочинають додаткове живлення спочатку бруньками, потім бутонами й листям. Масова поява жуків відмічається у фенофазу висування бутонів. У прохолодну погоду і вночі жуки ховаються в тріщинах кори. Тривалість життя жуків становить 2 – 3 міс. До кінця цвітіння яблуні жуки спарюються. Самка відкладає яйця в черешок або в центральну жилку листка по одному, рідше — по два у попередньо вигризену камеру. Закінчивши відкладання яйця, самка вкриває його недогризками з того самого черешка або центральної жилки. Пошкоджене місце (3 – 6 мм2) буріє, черешок перегинається і пластинка листка звисає під кутом до черешка. Плодючість — до 100 яєць.
Відроджені через 6 – 8 діб личинки впродовж 25 – 30 діб живляться тканинами всередині черешка або центральної жилки, заповнюючи вигризений канал бурими екскрементами. Обпадання пошкодженого листя починається у третій декаді травня і досягає максимуму в першій половині червня. Закінчивши живлення в опалому листі, личинки переходять у ґрунт і на глибині 8 – 12 см заляльковуються в овальних колисочках. Заляльковування починається наприкінці червня і триває до середини серпня. На розвиток лялечки потрібно 10 – 13 діб. Більшість новоутворених жуків залишається на зимівлю в своїх колисочках у ґрунті і тільки невелике їх число виходить на поверхню в теплі вересневі дні й живиться бруньками. Частина личинок впадає в діапаузу і заляльковується наприкінці літа наступного року.
Поведінка: Зимують жуки у верхньому шарі ґрунту. Навесні, коли середньодобова температура повітря підвищується понад +10 °C, жуки виходять з місць зимівлі і пошкоджують бруньки, а пізніше — бутони і листя плодових дерев. У травні в період цвітіння яблуні жуки відкладають овальні молочно-білі яйця. Самка прогризає ямку на нижньому боці черешка листка або в центральній жилці і на дно її відкладає одне яйце. Кожна самка відкладає до 100 яєць. Поряд з місцем яйцекладки самка пошкоджує, шкірку черешка, від чого листок перегинається донизу і буріє. Через 6-8 днів з яєць виходять личинки, які живляться тканиною черешка або центральної жилки листка, роблячи в них поздовжній хід. Пошкоджені листки засихають і в кінці травня — на початку червня опадають. При масовому нападі букарки в саду спостерігається сильний листопад, дерева слабшають і не утримують плодів. Личинки деякий час продовжують живитись в опалих листках, а потім залазять у ґрунт на глибину до 10 см. У липні-серпні частина личинок заляльковується, у вересні лялечки перетворюються на жуків. Решта личинок заляльковується восени наступного року.
Поширення: Трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню, грушу, рідше айву, вишню, терен, глід, горобину, черемху.