Червиця пахуча

Трапляється повсюдно. Пошкоджує дуб, вербу, тополю, осику, березу, вільху, рідше — клен, горіх, плодові.

Метелики великі: самки 85 – 95 мм, самці — 70 – 75 мм завдовжки; передні крила темносірі з нечітким сіруватобілим малюнком, численними чорними штрихами, задні крила світлобурі; все тіло вкрите волосками; вусики гребінчасті. Яйце розміром 1,5 мм, овальне, світлобуре з довгастими чорними смугами. Гусениця завдовжки 85 – 105 мм, молодших віків — рожева, останнього віку — коричневочервона, з черевного боку жовтуваточервона; голова чорнобура, блискуча, потиличний щит жовтобурий. Лялечка — 30 – 35 мм, темнобура, в коконі з недогризків деревини, скріплених павутиною.

Гусениці зимують двічі: першого року життя — під корою, в сімейних ходах, закупорених недогризками і порохнею, другого року життя — у самостійних ходах, проточених у деревині, переважно в поздовжньому напрямку. Після другої зимівлі гусениці наприкінці травня — на початку червня заляльковуються в щільних шовковистих коконах у ходах, гнилих пеньках, поверхневому шарі ґрунту біля основи стовбурів. Розвиток лялечки триває від 20 до 40 діб. Виліт метеликів у червні — липні. Активні вони у вечірні години. Додаткового живлення не потребують. Після запліднення самка відкладає по 20 – 70 яєць у щілини кори переважно на нижню частину стовбурів і вкриває яйцекладку клейкими виділеннями, що швидко застигають на повітрі. Середня плодючість — 1000 яєць. Відроджені через 10 – 12 діб гусениці вгризаються під кору і всі разом прогризають спільний поверхневий хід неправильної форми. У перший рік розвитку гусениці проходять 4 – 5 віків, наступного року — 3 – 4, усього 8 віків. Генерація дворічна. Найчастіше шкідник заселяє ослаблені дерева, що ростуть у несприятливих умовах. Заселені дерева легко визначити за буровим борошном, екскрементами, бурим соком, що витікає з отворів і має різкий запах деревного оцту. Пошкоджені дерева відстають у рості, різко знижують урожай насіння, плодів, хворіють і часто засихають.