Капустяний клоп

Морфологічні ознаки: Імаго розміром 8 – 10 мм, тіло плоске, передньоспинка червона з 6 чорними плямами, на щитку та надкрилах малюнок із чорних плям і смуг; черевце зверху червоне, останні сегменти його чорні; вусики 5членикові; трикутний щиток прикриває більшу частину черевця; лапки 3членикові. Яйце розміром 0,6 – 0,8 мм, бочкоподібне, знизу заокруглене, зверху прикрите опуклою кришечкою, яка відкривається при вилуплюванні личинки. Личинка імагоподібна. 
Річний цикл: Зимують статевонезрілі клопи під опалим листям на узліссі, в лісосмугах, садах, парках, на схилах балок, узбіччі доріг. У квітні — травні виходять із місць зимівлі. Додатково живляться на капустяних бур’янах, а з появою сходів культурних капустяних рослин і висадок розсади в масі перелітають на них. Самка відкладає яйця по 12 штук, розміщуючи їх у два ряди, частіше на нижньому боці листків. Плодючість — до 300 яєць. Ембріональний розвиток триває 6 – 12 діб. Личинки живляться на рослинах упродовж 25 – 40 діб, перетворюючись на дорослу комаху. Після додаткового живлення клопи дають початок другому поколінню, яке розвивається у липні — серпні.
Поведінка: Шкодять дорослі клопи і їх личинки. Вони завдають листю капусти та інших капустяних рослин механічні пошкодження, проколюючи їх шкірку і висмоктуючи сік. На листках залишається ранка, яка незабаром перетворюється на жовта пляма через виділеної клопом слини. У цій слині містяться ферменти, які змертвляючого клітини листа. Тому хрестоцвіті клопи можуть завдавати істотні пошкодження рослинам, особливо сходам і розсаді, яка при цьому в'яне, скручується, а іноді і гине. У дорослих рослин знижується продуктивність. Наноситься шкода посилюється в умовах посухи. У хрестоцвітих клопів є природні вороги - муха строката Фазія, заражає дорослих клопів, і тріссолькус, що паразитує на яйцях клопів.
Поширення: Поширені шкідники капусти, редьки, ріпи, ріпаку та інших капустяних (хрестоцвітних) культур.Трапляється повсюдно, найчисленніший у Закарпатті.