Трубковерт багатоїдний (або грунтовий)

Морфологічні ознаки: Зверху жук без волосків, стерніти черевця та пігідій вкриті короткими світлими волосками; очі великі, круглі, злегка опуклі. Головотрубка більш ніж у 1,5 раза довша від голови; передньоспинка по довжині дорівнює своїй ширині, зверху і по боках колоподібноопукла, з тонкою поздовжньою серединною лінією, вся дрібно- і негустокрапкова. Надкрила в 1,5 раза довші від своєї ширини, густо вкриті рядками (часто неправильними) великих і глибоких крапок. У самців головотрубка більш ніж в 1,5 раза довша від голови, злегка зігнута в місці прикріплення вусиків; боки передньогрудей із спрямованими вперед шипами; у самки шипів немає. Личинка мутно-біла, овальної форми, вкрита рідкими жовтими щетинками.
Річний цикл: Зимують статевонезрілі жуки в ґрунті на глибині 5 – 10 см, невелика частина особин — під рослинними рештками. Виходять у другій декаді квітня і починають додатково живитися бруньками, що розпускаються, пізніше переходять на молоде листя, в якому з верхнього боку вигризають вузькі смуги, не торкаючись нижньої шкірочки. В міру росту листка плівка цих борозенок розривається і листок набуває безформних обрисів. Після парування самка надгризає черешок листка, внаслідок чого він в’яне і звисає донизу. Після цього жук згортає його в трубку, скручуючи у вигляді спіралі. Між кожним шаром листка (листків) відкладає по 1 – 2 яйця, в середньому 8 – 9 яєць в одну «сигару». Одна самка згортає 25 – 30 «сигар». Плодючість — 200 – 250 яєць. Відродившись через 7 – 10 діб, личинки впродовж 25 – 35 діб живляться частиною трубки, що підсихає, а після її падіння на землю — м’якушем, що розкладається. Завершивши розвиток, личинки переходять у ґрунт і заляльковуються в круглих колисочках. Жуки, що утворилися через 10 – 15 діб, залишаються в ґрунті до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація.
Поведінка: Жуки, що відроджуються, зимують і виходять із грунту навесні наступного року. Однак вони можуть у невеликій кількості з'являтися на поверхні грунту з кінця серпня до жовтня і живляться також листками. Однак із настанням прохолодної погоди вони ховаються під опале листя та рослинні рештки, де й проводять зиму.
Поширення: Поширений в Україні повсюдно. Пошкоджує виноград, сливу, грушу, яблуню, вишню.