Сорго звичайне (дике)

Сорго звичайне - однорічна трав'яниста рослина.
Коренева система дуже добре розвинена, проникає у грунт на глибину до 3 м і в боки - на 100-120 см. Крім первинних і вузлових підземних коренів, здатне утворювати з нижніх надземних вузлів повітряні корені.
Стебло - виповнена нещільною серцевиною соломина заввишки у низькорослих форм менше 1 м, високорослих - до 3,5 м (у тропіках - до 5-7 м); діаметром від 1 до 5 см, може мати антоціанове забарвлення. Кількість міжвузлів на стеблі залежно від висоти коливається від 5-9 до 25. При дощовій погоді стебла можуть гілкуватися.
Сорго добре кущиться, у сприятливе літо може утворювати до 5-6 стебел.
Листки великі, з язичком, без вушок; завдовжки 50-100 см;
з шириною пластинки 1-6 см, у деяких форм - до 10 см і більше. Вкриті восковим нальотом, часто з антоціановим забарвленням.
Суцвіття - стиснута або розлога волоть, вісь якої може бути довгою - 40-50 см, середньою - 15-25 і короткою - 3-5 см; прямою або зігнутою; при гілкуванні утворює бічні гілки першого, другого і наступних порядків. На кінцях гілочок розміщуються по два-три одноквіткових колоски, з яких один - сидячий двостатевий, плідний, інші - безплідні, чоловічі або стерильні. Значна частина чоловічих колосків після цвітіння обпадає.
Колоскові луски плодоносних колосків досить щільні, шкірясті, глянцеві, голі або опушені, широкі, повністю чи частково закривають зернівку, квіткові - тонкоплівчасті, з яких нижня може мати остюк. Сорго - факультативна перехреснозапильна рослина.
Зернівки голі або плівчасті, округлої, овальної, видовжено-овальної, яйцеподібної форм; за забарвленням білі, жовті, коричневі, чорні. Маса 1000 зерен - 20-40 г.
Залежно від способів використання культурне сорго об'єднане у чотири групи: зернове (S. bicolor), цукрове (S. sacchartum), віничне (S. technicum) та трав'янисте (S. sudanense).