Каліфорнійська щитівка

Морфологічні ознаки: Щитки самок круглі, до 2 мм у діаметрі, коричнево-сірого кольору; у центрі щитка розміщені дві личинкові шкірки жовтого кольору. Самка, що знаходиться під щитком, завдовжки 1,3 мм, кругла, лимонно-жовта, з розвиненим колючо-сисним апаратом. Щиток самця видовженоовальний, завдовжки до 1 мм. Дорослий самець розміром до 0,8 – 0,9 мм, світло-оранжевого кольору з поперечною смугою на грудях, з добре розвиненими вусиками, ногами й парою крил; ротовий апарат редукований. Личинки першого віку («бродяжки») світло-жовті, видовжено-овальні, завдовжки 0,25 мм. Личинка другого віку — 0,42 мм, за формою тіла та забарвленням подібна до самок, вкрита щитком діаметром близько 0,42 мм.
Річний цикл: Зимують личинки першого й другого віків під щитками на корі стовбурів і гілок. Навесні, з початком руху соку, личинки пробуджуються і починають живитися. Через 20 – 22 доби після двох линянь (кінець квітня — початок травня) перетворюються на дорослих самок. У середині травня вилітають самці. Їх чисельність невелика і становить від 2 до 9 % популяції. Упродовж 40 – 60 діб самка відроджує 80 – 100 личинок бродяжок, які розповзаються і присмоктуються до скелетних частин дерев, листків і плодів. Після присмоктування втрачають рухливість і вкриваються зверху восковими нитками, з переплетень яких утворюється білий щиток, який через 3 – 4 доби темнішає. Через 7 – 8 діб після утворення сірого щитка личинка линяє вперше, через 10 – 12 діб — вдруге і личинка перетворюється на дорослу самку другого покоління.
До першого линяння личинка самця розвивається так само, як і личинка самки. В подальшому розвиток відбувається з повним перетворенням. Вийшовши зпід щитка, самець не живиться і після спарювання гине. На початку серпня з’являються бродяжки другої генерації й діапаузуючі личинки, які йдуть на зимівлю.
Поведінка: Каліфорнійська щитівка висмоктує сік із стовбурів, гілок, листків і плодів. На пошкоджених ділянках розтріскується кора, викривлюються пагони, деформується і обпадає листя, на плодах у місцях смоктання утворюються червоні плями. У разі значних пошкоджень дерева слабшають і поступово засихають. Шкідник має великий діапазон пластичності, витримуючи температуру від –35 до +43 °С і вологість повітря від 30 до 90 %.
Чисельність каліфорнійської щитівки знижує сонечко Chilocorus renipustulatus Serb., заражають їздці з родини хальцид — Aphytis proclia Walk., A. mytilaspidis Le Baron, Anabrolepis zetterstedti Walk., Pteroptrix dimidiata Westw., Archenomus longicornis Nikolskaya, Prospaltella fasciata Malenotti, P. perniciosi Tower та ін.
Поширення: Трапляється у південних і південнозахідних областях України. Крім плодових і ягідних культур пошкоджує понад 200 видів лісових і декоративних рослин.