Оранжерейна (Персикова) попелиця

Морфологічні ознаки: Засновниці й безкрилі партеногенетичні самки — розміром до 2,5 мм, яснозелені, іноді рожеві, вусикові бугри високі, утворюють лобовий жолобок, трубочки циліндричні, дещо розширені в основі й ледь роздуті до кінця, хвостик пальцеподібний. Амфігонна самка — розміром 2 мм, від яснокоричневого до вишневого кольору, гомілки задніх ніг потовщені, з численними псевдосенсоріями. Самець — до 1,9 мм, голова, груди, вусики чорні, черевце яснозелене, з чорними поперечними смугами, що зливаються в суцільну пляму на III – IV сегментах тіла. Яйце зелене, згодом темніє і перед виходом личинки стає чорним.
Річний цикл: Повноциклічна форма зимує у стадії яйця в основі бруньок персика. Засновниці в Криму відроджуються у березні, однак залежно від температури можуть відроджуватися й у лютому чи квітні. Вони живляться спочатку на бруньках, пізніше на листках, що розпускаються, і квітках. Тривалість їхнього розвитку становить 17 – 28 діб. У квітні за 10 – 20 діб вони відроджують 20 – 60 личинок. На персику розвивається 2 – 3 покоління безкрилих самок. З другого покоління з’являються крилаті розселювачки, у наступних поколіннях їх кількість збільшується. Попелиця перелітає на бур’яни, а потім і на культурні трав’янисті рослини. Відомо до 400 вторинних рослинхазяїв. Самці розвиваються на вторинних рослинаххазяях і перелітають до самок, що після спарювання відкладають 5 – 10 зимуючих яєць. На півдні, а також у теплицях, оранжереях та на кімнатних рослинах попелиця розмножується нерівномірно впродовж усього року. Оптимальна температура для розвитку попелиць — 24 °С. Максимальної чисельності попелиця досягає у липні, потім її кількість швидко знижується і знову зростає тільки у вересні — жовтні. Попелицю заражають ендопаразити в основному з родини Aphidiidae — Ephedrus persicae Frg., E. nacheri Quilis., E. plagiator Nees., Praon volucre Hal., Lysiphlebus fabarum Marsh., Dlaeretiella rapae M’int., Lipolexis gracilis Fцrst., Trioxys angelicae Hal., Toxapes deltiger Hal., Aphidius picipes Nees.
Поширення: Поширена повсюдно. Первинним хазяїном є персик та деякі його гібриди з мигдалем. Пошкоджує плодові дерева, тютюн, томати, огірки, картоплю, бавовник.