Гельмінтоспоріозна коренева гниль

Ознаки ураження: Побуріння колеоптилю, пожовтіння та деформація листків – перші симптоми хвороби. Це спричинює загнивання, почорніння кореневої системи, вузлів кущення. На листках утворюються світло-бурі плями, які далі зливаються у видовжені по довжині листка та оточені хлорозними плямами. Це призводить до відсталості рослин у рості та розвитку та загибелі продуктивних стебел. Часто збудник хвороби спричиняє чорний зародок. Загущеність посівів, глибина заробки насіння, висока температура, посушливі умови – фактори сприятливі для розвитку хвороби.
Джерела інфекції: Збудником кореневої гнилі є гриб Bipolaris sorokiniana Shoem. (синоніми: Drechslera sorokiniana (Sacc.) Subramanian et Jain; Helminthosporium sorokinianum Sacc. ex Sorokin; Helminthosporium sativum Pammel, Kinget Bakke.). Телеоморфа: Cochliobolus sativus (Ito et Kuribayashi) Drechsler ex Dastur.  
Іноді на рослинних рештках, що перезимували, гриб утворює сумчасту стадію (C. sativus), яка представлена перитеціями. 
Патоген деякий час може розвиватися як сапротроф на рослинних рештках, утворюючи темно-бурі дернинки грибниці, а за достатньої вологості - і конідієносці з конідіями.
Розвитку хвороби сприяють різкі коливання температури і вологості повітря та грунту, посуха, порушення агротехніки, монокультура пшениці, пошкодження рослин шкідниками (в основному - злаковими мухами).
Основне джерело інфекції - уражені рештки і насіння, де гриб зберігається грибницею і конідіями. В умовах посушливого клімату конідії не втрачають життєздатності в грунті до п'яти років.
Поширення: Зустрічається на пшениці, ячмені, житі, вівсі, а також на травах та бур’янах. Рослинні рештки,насіння – місця зберігання збудника. Зараження відбувається повітро-крапельним шляхом.Хвороба поширена переважно в степовій та лісостеповій зонах. Інтенсивний її розвиток відбувається в посушливі роки. Захворювання викликає побуріння, деформацію і викривлення проростків, які часто гинуть до виходу колеоптиле на поверхню грунту. Під час появи сходів на піхві першого листка, а пізніше в основі стебла утворюються бурі смуги і плями. Залежно від ступеня розвитку, хвороба може викликати зрідження посівів.