Церкоспороз буряків

Церкоспороз з"являється в кінці липня - на початкусерпня на листках і насінниках у вигляді світло-бурих плям (2-3 мм в діаметрі) з червонуватою або бурою каймою.
Найхарактернішою ознакою церкоспорозних плям є сірувато-бурий оксамитовий наліт з обох боків листка. За цією ознакою церкоспороз завжди можна відрізнити від зональної, бактеріальної та інших плямистостей.
Крім листків, хвороба уражує черешки, стебла насінників та насіння. Коренеплоди хворих рослин під час зберігання більше загнивають. На уражених насінниках збільшується кількість дрібного насіння, зменшується їх урожай і схожість.
Сприятливі умови для поширення церкоспорозу створюються при температурі повітря понад +25°C і відносній вологості понад 70 %. Значний розвиток хвороби спостерігається в роки з чергуванням влітку сухої жаркоі і помірно теплої вологої погоди, а також при великих ранкових росах.
Гриб взимку зберігається у вигляді міцелію в рештках уражених рослин, на поверхні грунту або у верхньому її шарі. 
При заорюванні рослинних решток на глибину 20 - З0 см, а також у силосі та перепрілому гноєві збудник хвороби гине.
У сухому місці він"зберігається до трьох років. Тому при частому (через 1-2 роки) поверненні буряків на те саме місце і беззмінному або повторному їх вирощуванні розвиток церкоспорозу посилюється. Цьому також сприяє загущення рослин.
Джерелом інфекції можуть бути непротруєне, уражене насіння, коренеплоди маточних, безвисадкових або випадково незібраних буряків.
У боротьбі проти церкоспорозу ефективним є науково обгрунтоване розміщення буряків у сівозміні, забезпечення рівномірної і оптимальної густоти рослин, збір та силосування гички, знищення рослинних решток і коренеплодів після збирання насінників, оранка грунту після збирання буряків плугами з передплужниками, а також своєчасне обприскування посівів буряків і насінників одним із рекомендованих фунгіцидів.