ПарадоксПорівняння засобів захисту рослинПорівняння засобів захисту рослинПовідомити про неточністьПовідомити про неточність

Призначення: післясходовий системний гербіцид широкого спектра дії для боротьби c однорічними злаковими і дводольними бур'янами на посівах сої, гороху, а також сортах і гібридах ріпаку та соняшнику, стійких до імідазолінонів.

Характеристика діючої речовини: імазамокс належить до класу імідазолінонів.

Спектр дії:
Чутливі до препарату однорічні злакові та дводольні і деякі багаторічні бур'яни, в тому числі: амброзія полинолиста, лобода біла, гірчиця польова, вівсюг польовий, нетреба (види), осот жовтий, рутка лікарська, просо куряче, атибулон Теофраста, мишій (види), щириця (види) та ін. 
Помірно чутливі до гербіциду: акаліфа південна, полин (види), осот рожевий, пирій повзучий.

Швидкість впливу: дія препарату виявляється протягом години після обробки - він блокує синтез незамінних амінокислот, що призводить до зупинки росту чутливих рослин. Видимі ознаки ушкоджень проявляються через 5 - 7 днів у вигляді знебарвлення і побуріння точок росту, а далі настає хлороз і повна загибель бур'янів.

Фітотоксичність: препарат швидко метаболізується в сої і горосі за допомогою деметилювання і глікозилювання, тому зазначені культури проявляють високу толерантність щодо гербіциду. Можливе короткочасне незначне придушення росту оброблюваних культур протягом 1 - 2 тижнів після обробки, але це не впливає на величину врожаю.

Обмеження: в рік застосування Парадоксу можна висівати пшеницю озиму та ріпак озимий (сорти та гібриди, стійкі до імідазолінонів); через рік - ярі та озимі пшеницю, ячмінь, жито, тритикале, кукурудзу, горох, сою, боби, сорго, люцерну, люпин, ріпак і соняшник (сорти і гібриди, стійкі до імідазолінонів); через два роки - овес, соняшник (традиційні сорти і гібриди); через три роки - будь-які культури без обмежень, включаючи традиційні сорти та гібриди ріпаку; цукровий буряк. Імовірність післядії імазамоксу вища на кислих  ґрунтах, за малої кількості опадів і короткого безморозного періоду. На кислих  ґрунтах (pН менше 5,5) в умовах посухи і за короткого безморозного періоду для визначення післядії рекомендується проводити біотестування.

Проведення біотестування на визначення фітотоксич- них залишків препарату в ґрунті: за 20 - 30 діб до сівби чутливої культури в чотирьох різних точках поля відібрати ґрунт з глибини 0 - 15 см, приготувати змішаний зразок. Дану операцію провести з  ґрунтом, відібраним з поля, на якому Парадокс не застосовували (контроль).  Приготувати 8 однакових посудин (місткістю від 0,5 кг), пристосованих для вирощування рослин протягом двох тижнів з моменту появи сходів. Половину посудин заповнити  рунтом з досліджуваного поля, іншу - з контрольної ділянки. Провести висівання культури, полив і вирощувати рослини в посудинах протягом 12 діб з моменту появи сходів. Усі проведені заходи повинні виконуватися строго однаково для кожної посудини. Після закінчення 12 діб рослини зрізати, їх наземну масу з кожної посудини зважити, отримані дані при необхідності обробити статистично.

Можливість виникнення резистентності: імазамокс належить до інгібіторів АLS, тому постійне застосування препаратів на його основі може призвести до появи резистентних видів бур'янів. Для запобігання виникненню резистентності необхідно чергувати застосування Парадоксу з гербіцидами з інших хімічних класів.

Селективність: вибірковість стійких культур є результатом генетично обґрунтованого метаболізму (деградації імазамоксу в стійких рослинах). За одержаними даними, стійкість до Парадоксу проявляють сорти та гібриди ріпаку та соняшнику, резистентні до імідазолінонів.

Витрата робочої рідини: 50 - 300 л/га.