Гірчиця польова

Загальна біоморфологічна характеристика: Однорічний ярий ранній бур'ян. Стебло 30-70 см, прямостояче, розгалужене, в пазухах, часто з червонуватими або буро-ліловими плямами. Листки цілокраї, вкриті простими волосками, прикореневі й нижні яйцевидні чи довгасті, нерівно- і крупновиїмчасто-зубчасті, черешкові, подекуди з вушками при основі, а самі нижні майже ліровидно-перисто-надрізані. Верхні листки сидячі, крупно- і нерівно-зубчасті. Корінь стрижневий, досить товстий, короткий.
Квітки жовті, чашолистки близько 4-7 мм довжиною, пелюстки білі, 8-9 (11) мм. Суцвіття нещільне, китицеподібне. Плід – стручок довжиною 18-34 мм лінійний, циліндричний, хвилясто-горбкуватий, з двома стулками, що розкриваються, з чотиригранним носиком на короткій досить товстій плодоніжці. Насіння кулясте, буре або майже чорне, розміром 1,5-2 мм.
Розмноження: Розмножується виключно насінням; одна рослина утворює до 32 тис. насінин, що достигають в липні. Насіння може зберігати життєздатність в грунті до 11 років (максимально 50). В зв'язку з тим, що насіння гірчиці польової не має періоду спокою, частина його може проростати восени, але основна маса сходів з'являється весною. Недостигле насіння має таку саму схожість, як і стигле. Мінімальна температура проростання +2...+4°С, а оптимальна +14...+20°С. Сходи з'являються з глибини 0-3 см, витримують морози до -3,8°С. Цвіте в червні – серпні. 
Поширення: Засмічує у більшості посіви ярих культур, насіннєвий матеріал пшениці, ячменю, гречки.