Трипс пшеничний

Морфологічні ознаки: Самки 1,3 – 1,5 мм завдовжки, від чорнобурого до чорного кольору. Вусики 8 членикові; передні гомілки, за винятком основи, а також передні лапки жовті. Крила прозорі з довгими війками; самці менші за самок, трапляються дуже рідко. Яйце блідооранжеве, видовженоовальне. Личинка кіноварночервона, завдовжки 1,4 – 1,8 мм.
Річний цикл: Зимують личинки в поверхневому шарі ґрунту і на його поверхні під рослинними рештками. Навесні личинки пробуджуються при про гріванні ґрунту до 8 °С. В цей час основна їх маса проникає в рослинні рештки, де у травні перетворюється на пронімфу і німфу. Розвиток німф триває 7 – 13 діб.
Масова поява дорослих трипсів збігається з початком колосіння озимої пшениці. Спочатку вони живляться колосковими лусками, а потім проникають у колос і починають відкладати яйця, зазвичай по 4 – 8 вкупі. Плодючість однієї самки — в середньому 23 – 28 яєць. Найбільш інтенсивне їх відкладання триває до фази повного виколошування впродовж 8 – 12 діб. На 6 – 8 му добу з’являються личинки, які спочатку висмоктують сік з колоскових лусок та квіткових плівок, а потім пошкоджують зерно, яке перебуває в м’якому стані. В результаті знижується маса і якість зерна, а загальні втрати можуть сягати 20 % можливого врожаю. До фази воскової стиглості зерна личинки закінчують розвиток і йдуть на зимівлю в ґрунт. Упродовж року розвивається одне покоління. Розмноженню трипсів сприяє тепла суха погода.
Поширення: Поширений повсюдно. Пошкоджує озимі та ярі пшениці.