Зірочник середній(мокриця)

Загальна біоморфологічна характеристика: Однорічна або дворічна дрібно-опушена рослина з лежачими або висхідними, дуже розгалуженими стеблами висотою 5—30 см; нерідко утворює нещільні дернини. Листки супротивні, яйцевидні, довжиною 1—2 см, голі або війчасті (біля основи). Квітки в півзонтиках; чашолистки довжиною 4— 4,5 мм, пелюстки глибокодворозсічені, коротші за чашолистки, іноді їх немає. Чашолистків і пелюсток по 5, тичинок 3—5, буває 10, маточка одна з трьома стовпчиками. Плід — коробочка.
Поширення: Росте як бур'ян на городах, у садах, по берегах річок.
Розмноження: Розмножується насінням, а також частинками стебла. Одна рослина дає 15—25 тис. насінин, які проростають без періоду спокою. Насіння зберігає схожість багато років і проростає при досить низьких температурах.Цвіте з березня до жовтня. Дозріває у липні — жовтні.
Хімічний склад: У квітучій надземній частині міститься 114 мг % аскорбінової кислоти, до 24 мг % каротину; в золі рослини багато хлору, калієвої солі.
Мокриця — рослина-ефемер: вона живе лише три-чотири тижні. Але насіння мокриці, падаючи на землю, незабаром проростають, і з'являються нові рослинки. Крім того, гілочки мокриці, торкаючись до землі, пускають корінці. Мокриця, навіть розірвана на частини, продовжує жити. Кожен шматочок дає корінці і виростає в цілу рослину. Після дощу мокриця стає «кришталевою». Стебла мокриці покриті волосками, які утримують воду. Вода блищить на сонці, і вся рослина здається зробленою зі скла. Мокриця вбирає воду не тільки корінням, а й волосками на стеблах — з повітря.